І в багатьох так. Безумовно, ці люди не кинуті напризволяще. Якщо чогось не додає держава, підключаються меценати: – Школі є до кого звернутися. Нам постійно допомагає голова колгоспу Віктор Царьов, отець Олександр з Рашкінского храму Казанської Божої Матері, Володимир Володимирович Поляков (не знаю його титулів, але він живе в Торжку) і теж нас «спонсорує». У минулому році ці люди організували для школярів дві екскурсійні поїздки – в Санкт-Петербург і в місто Істру. Людмила Михайлівна курсы английского языка в США дуже хоче, щоб школа мені сподобалася. І для цього є самі об’єктивні причини. – У нас дуже хороший фізрук – Валерій В’ячеславович Дегулев. Наші дітки беруть участь у всіх районних спортивних заходах. Шкода, грошей на це теж не виділяється . . . В школі працюють спортивні секції, ізостудія і драматичний гурток. Чудово проходять святкові вечори: Новий рік, посиденьки на 8 Березня і 23 лютого. Олена Горюнова, яка раніше працювала вожатою, сама пише вірші, пісні та сценарії. Правда, цього року її ставку теж скоротили. Але вона продовжить працювати. І під завісу розмови – головна, найболючіша і актуальна думка: – английский в Канаде Сільські школи зараз активно закривають, але ж без них село загине. Не можна цього допустити. Ми сподіваємося, що держава зверне на нас увагу. Але поки цього не відбувається, – обережно ділиться Людмила Михайлівна. Але тут же гордо додає: – А взагалі, дітям у школі дуже подобається. Є навіть напис у коридорі: «Школа – наш Киев, метро Лыбидская, бульв. Дружбы Народов 7 рідний дім!» (Дійсно, ці слова надряпані маркером на темно-синьої стіни. ) Я хотіла спочатку стерти і насварити за хуліганство, а потім вирішила – не треба. Від них якось тепліше. Байки з ІнтернатуМоя подруга, сільська вчителька Марія Олександрівна, живе в будинку колишнього Масловського інтернату. Це холодне і світла будівля з побіленими кам’яними стінами і сумнівними зручностями. У тісному коридорі висить «прострочена» новорічна мішура. А в кімнатах навіть теплою осінню холодно, як у Новий рік. Зате квартира надана педагогу абсолютно безкоштовно – на час роботи в школі. Маша, відійшовши від іміджу магистратура в США «суворого педагога», базікає про специфіку своєї діяльності. В її устах проблема сільських шкіл звучить гірко – іронічно. «Минулого року у п’ятому класі навчалася тільки одна дівчинка. Її «об’єднували» з різними класами, навіть з 10-м і 8-м. Цього року учениць двоє: Дарина і Марія. Але все одно таким крихітним колективом вчитися складно.